аферист
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | афери́ст | афери́сти |
| Р. | афери́ста | афери́стів |
| Д. | афери́стові афери́сту |
афери́стам |
| З. | афери́ста | афери́стів |
| Ор. | афери́стом | афери́стами |
| М. | афери́стові афери́сту |
афери́стах |
| Кл. | афери́сту | афери́сти |
а-фе-ри́ст
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -афер-; суфікс: -ист.
Вимова ред.
- МФА : [ɐfeˈrɪst] (одн.), [ɐfeˈrɪste] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- той, хто займається аферами; шахрай. ◆ — Так роблять аферисти… В. С. Кучер
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від афе́ра, афери́ст; — рос. болг. сербохорв. афера, білор. афёра, пол. в.-луж. afera, чеськ. словац. aféra, мак. афера, словен. afêra; — запозичення з французької мови; фр. affaire «справа, афера» утворене з префікса а- що походить від лат. ad- «до-, при-», і дієслова фр. faire «робити», що зводиться до лат. facere «тс.». СІС 79; Шанский ЭСРЯ І 1, 176; Kopaliński 33; Holub—Lyer 70; Младенов 11; Dauzat 14. — Див. ще авантю́ра, факт.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | афери́ст | афери́сты |
| Р. | афери́ста | афери́стов |
| Д. | афери́сту | афери́стам |
| З. | афери́ста | афери́стов |
| О. | афери́стом | афери́стами |
| П. | афери́сте | афери́стах |
а-фе-ри́ст
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -афер-; суфікс: -ист.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- аферист (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від афе́ра, афери́ст; — рос. болг. сербохорв. афера, білор. афёра, пол. в.-луж. afera, чеськ. словац. aféra, мак. афера, словен. afêra; — запозичення з французької мови; фр. affaire «справа, афера» утворене з префікса а- що походить від лат. ad- «до-, при-», і дієслова фр. faire «робити», що зводиться до лат. facere «тс.». СІС 79; Шанский ЭСРЯ І 1, 176; Kopaliński 33; Holub—Lyer 70; Младенов 11; Dauzat 14. — Див. ще авантю́ра, факт.