атакувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | атаку́ю | атакува́в | атакува́тиму | — |
| Ти | атаку́єш | атакува́в атакува́ла | атакува́тимеш | атаку́й |
| Він Вона Воно |
атаку́є | атакува́в атакува́ла атакува́ло | атакува́тиме | — |
| Ми | атаку́єм(о) | атакува́ли | атакува́тимем(о) | атаку́ймо |
| Ви | атаку́єте | атакува́ли | атаку́йте | |
| Вони | атаку́ють | атакува́ли | атакува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | атаку́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | атакува́вши | |||
| Безособова форма | атако́вано | |||
атакувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — заатакувати.
Корінь: -атак-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- навально наступати на ворога. [≈ 1][≠ 1] ◆ Командувач видає наказа до негайного виконання: атакувати в лоб Турецький вал. Яновський
- перен. спрямовувати свої дії проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети. ◆ Зоя одразу атакувала Катрю десятками запитань. Н. С. Рибак
Синоніми
- ↑ штурмувати
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ контратакувати
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| навально наступати на ворога | |
| спрямовувати свої дії проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети | |