армувати

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я арму́ю армува́в армува́тиму  —
Ти арму́єш армува́в
армува́ла
армува́тимеш арму́й
Він
Вона
Воно
арму́є армува́в
армува́ла
армува́ло
армува́тиме  —
Ми арму́єм(о) армува́ли армува́тимем(о) арму́ймо
Ви арму́єте армува́ли арму́йте
Вони арму́ють армува́ли армува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. арму́ючи
Дієприсл. мин. ч. армува́вши
Безособова форма армо́но

армувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — заармувати.

Корінь: -арм-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. техн. зміцнювати матеріал (споруду), вводячи в нього арматуру (в 2 знач.). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Для підвищення опірності конструкцій розтягненню в бетон… укладають металеві стрижні, тобто бетон армують металом. Наука і життя

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.