аплодисменти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | аплодисме́нти |
Р. | — | аплодисме́нтів |
Д. | — | аплодисме́нтам |
З. | — | аплодисме́нти |
Ор. | — | аплодисме́нтами |
М. | — | на/у аплодисме́нтах |
Кл. | — | аплодисме́нти* |
а-пло-дис-ме́н-ти
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -аплодисменти-.
Вимова ред.
- МФА : [—] (одн.), [ɐplɔdeˈsmɛnte] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що оплески. ◆ Публіки було не дуже багато, але аплодисментів та «bis» було чимало, бо грав він [Грюнфельд], як завжди, чудово Леся Українка
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
Болгарська
ред.
ап-ло-дис-мен-ти
МФА: [ɐplɔdesmente]
- форма називного відмінка множини іменника аплодисмент ◆ немає прикладів застосування.