алітувати

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я аліту́ю алітува́в алітува́тиму  —
Ти аліту́єш алітува́в
алітува́ла
алітува́тимеш аліту́й
Він
Вона
Воно
аліту́є алітува́в
алітува́ла
алітува́ло
алітува́тиме  —
Ми аліту́єм(о) алітува́ли алітува́тимем(о) аліту́ймо
Ви аліту́єте алітува́ли аліту́йте
Вони аліту́ють алітува́ли алітува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. аліту́ючи
Дієприсл. мин. ч. алітува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. аліто́ваний
Безособова форма аліто́вано

а-лі-ту-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -аліт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. покривати алюмінієм сталеві або чавунні вироби, щоб запобігти окисленню їх при високих температурах. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

  • Словник УЛІФ: алітувати
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3