акредитуватися

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я акредиту́юся (-сь) акредитува́вся, (-всь)
акредитува́лася, (-лась)
акредитува́тимуся
акредитува́тимусь
 —
Ти акредиту́єшся акредитува́вся, (-всь)
акредитува́лася, (-лась)
акредитува́тимешся акредиту́йся
Він
Вона
Воно
акредиту́ється акредитува́вся, (-всь)
акредитува́лася, (-лась)
акредитува́лося, (-лось)
акредитува́тиметься  —
Ми акредиту́єм(о)ся (-сь) акредитува́лися акредитува́тимем(о)ся (-сь) акредиту́ймося (-сь)
Ви акредиту́єтеся (-сь) акредитува́лися акредиту́йтеся (-сь)
Вони акредиту́ються акредитува́лися, (-лись) акредитува́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. акредиту́ючись
Дієприсл. мин. ч. акредитува́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

а-кре-ди-ту-ва́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: а-; корінь: -кредит-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. пасивний до акредитувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

  • Словник УЛІФ: акредитуватися
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3