Див. також січ.
У Вікіпедії є стаття

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. Сі́ч Сі́ччі
Р. Сі́ччі Сі́ччей
Д. Сі́ччі Сі́ччам
З. Сі́ч Сі́ччі
Ор. Сі́чю Сі́ччами
М. Сі́ччі Сі́ччах
Кл. Сі́чче* Сі́ччі*

Січ

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Січ-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. організація українського козацтва, яка склалася в середині 16 століття у пониззі Дніпра за порогами. ◆ Казав іноді Мирон, згадуючи давнє: «Ой, не так колись було в нас, у Січі, у нашому козацькому краї». Панас Мирний
  2. місце розташування цієї організації. ◆ Січ нагадувала велике городище, обведене частоколом, а від річки до річки тягся ще й глибокий рів. П. Панч, «Гомоніла Україна», 1954

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

  • Словник УЛІФ: Січ
  • Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови. Видавництво «Перун» 2005.