Січ
Див. також січ. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Сі́ч | Сі́ччі |
Р. | Сі́ччі | Сі́ччей |
Д. | Сі́ччі | Сі́ччам |
З. | Сі́ч | Сі́ччі |
Ор. | Сі́чю | Сі́ччами |
М. | Сі́ччі | Сі́ччах |
Кл. | Сі́чче* | Сі́ччі* |
Січ
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Січ-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- організація українського козацтва, яка склалася в середині 16 століття у пониззі Дніпра за порогами. ◆ Казав іноді Мирон, згадуючи давнє: «Ой, не так колись було в нас, у Січі, у нашому козацькому краї». Панас Мирний
- місце розташування цієї організації. ◆ Січ нагадувала велике городище, обведене частоколом, а від річки до річки тягся ще й глибокий рів. П. Панч, «Гомоніла Україна», 1954
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: Січ
- Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови. Видавництво «Перун» 2005.