Коновальчук

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. Коновальчу́к Коновальчуки́
Р. Коновальчука́ Коновальчукі́в
Д. Коновальчуко́ві
Коновальчуку́
Коновальчука́м
З. Коновальчука́ Коновальчукі́в
Ор. Коновальчуко́м Коновальчука́ми
М. Коновальчуко́ві
Коновальчукі́
Коновальчука́х
Кл. Коновальчуку́ Коновальчуки́

Ко-но-валь-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Коноваль-; суфікс: -чук.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок одн. мн.
Н. Коновальчу́к Коновальчуки́
Р. Коновальчука́ Коновальчуко́в
Д. Коновальчуку́ Коновальчука́м
З. Коновальчука́ Коновальчуко́в
О. Коновальчуко́м Коновальчука́ми
П. Коновальчуке́ Коновальчука́х

Ко-но-валь-чу́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Коноваль-; суфікс: -чук.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. Коновальчук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Джерела ред.