Берлін
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Берлі́н | — |
Р. | Берлі́на | — |
Д. | Берлі́нові Берлі́ну |
— |
З. | Берлі́н | — |
Ор. | Берлі́ном | — |
М. | на/у Берлі́ні по Берлі́ну |
— |
Кл. | Берлі́не | — |
Бер-лі́н
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Бішкек-.
Вимова ред.
- МФА: [berˈlʲin]
послухати вимову:
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми ред.
- —
Антоніми ред.
- —
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Переклад ред.
Список перекладів | |